реферат тему девонський період

Реферат по биологии. на тему: "Палеозойская эра-Девонский период". Работу выполнил: Залилов А.И. Руководитель: Хайруллина Г.Б. Девонский период продолжался от 408 до 360 млн. лет назад, сразу после Силурийского периода. Девонский период был временем величайших катаклизмов на нашей планете. Европа, Северная Америка и Гренландия столкнулись между собой, образовав огромный северный сверхматерик - Лавразию. При этом с океанского дна были вытолкнуты к верху огромные массивы осадочных пород, сформировавшие громадные горные системе на востоке Северной Америки и на западе Европы.

Деревья позднего девонского периода были первыми, кто развил рудиментарную кору (чтобы поддержать их вес и защитить стволы), а также прочные внутренние органы обмена воды, которые помогли противодействовать силе тяжести. Девонское вымирание. Окончание девонского периода ознаменовалось массовым исчезновением доисторической жизни. Не все группы животных были в равной степени подвержены этому вымиранию: плакодермы и трилобиты оказались особенно уязвимы, однако глубоководные организмы остались относительно невредимыми.

Реферат на тему: Девонский период. План: Введение. 1 Подразделение девонской системы. 2 События. 3 Полезные ископаемые. Введение. Дево́н (девонский период, девонская система) — геологический период, в палеозое. Начался около 416 млн., закончился 360 млн. лет назад. Продолжительность девона — 56 млн. лет. Этот период богат биотическими событиями. Жизнь бурно развивалась и осваивала новые экологические ниши. Девонши́р, или Девон — графство в юго-западной Англии, на территории которого распространены геологические породы этого периода. Хотя скальные основания, которые определяют начало девонского.

Девонский период (девон) является одним из подразделов палеозойской эры, коих насчитывается шесть. Девон имел место между Силурийским и Каменноугольным периодами, начался 419 млн. лет назад и продолжался вдвое больше предыдущего силурийского – около 60 млн. лет. Закончился он приблизительно 359 млн. лет до настоящего времени. Характерен данный период тем, что животный мир выбрался, наконец, на сушу, растения размножились, что послужило накоплению огромной толщи осадочных пород. Особых четко выраженных структурных изменений земной коры за данный период не возникло. Подразделы девонского периода, географические изменения и климат.

Де́вонський пері́од, девон (англ. Devonian, нім. Devon) — четвертий геологічний період палеозойської ери. У стратиграфічній шкалі наступний за силурійською системою (періодом, добою) і передує кам'яновугільній системі (періоду, добі). Настав близько 400 млн років тому, тривав близько 55 млн років і закінчився близько 345 млн років тому. Девон розділений на 3 відділи (верхній, середній, нижній) і 7 ярусів (Фаменський (Чаутауквенський), Франський, Живетський, Ейфельський, Емський, Празький, Жединський).

Девонский период растения. Жизнь в девонском периоде осваивала новые ниши и активно заселяло сушу. Если в предыдущих периодах на сушу успели выбраться лишь редкие виды растений, а животные продолжали обитать под водой, то в девоне суша стала гораздо более обитаема. Также изменения и бурное развитие происходило и под водой. Что касается фауны девона, то в это время появились такие наземные растения, которые относятся в к плауновидным, хвощевидным, папоротниковидным и голосеменным.

В этом периоде окончательно закрылся океан Япетус, Северная Америка и Гренландия (Лаврентия) столкнулись с южной частью Британских островов (Авалония) и Скандинавией (Балтика), образовав единый континентальный массив. От Скандинавии через Британию к Ньюфаундленду и Канаде протянулся центральный горный пояс. А суперконтинент Гондвана смещался от Южного полюса к северу. В девонском периоде климат на Земле оставался теплым. Образование новых массивов суши привело к появлению обширных сухих внутриконтинентальных равнин, которые превратились в огромные пустыни. Могучие реки пересекали континенты, в.

Девонський період — презентація з біології на порталі GDZ4YOU — з нами вчитись дійсно легко, відчуй це! . Четвертий геологічний період палеозойської ери 2014 Девонський період 2 Середня концентрація кисню (O2) впродовж періоду бл. 15 %(75 % від сучасного рівня) Середня концентрація вуглекислого газу (CO2) впродовж періоду бл. 2200 ррm(В 8 разів більше доіндустріального пріоду) Середня температура поверхні впродовж періоду бл. 20 °C(На 6 °C вище сучасного рівня) Рівень моря (вище або нижче сучасного рівня, в метрах) Відносно стабільний рівень в +180 м, поступово знижувався до +120 м до кінця періоду. Слайд #3.

Девонський період був часом найбільших катаклізмів на нашій планеті. Європа, Північна Америка і Гренландія зіштовхнулися між собою, утворивши величезний північний надматерик Лавразію. При цьому з океанського дна були виштовхнуті догори величезні масиви осадових порід, що сформували величезні гірські системи на сході Північної Америки і на заході Європи. Початок девонського періоду ознаменувався самими грандіозними змінами з тих, що коли-небудь, відбувалися на земній суші. До тих пір там панував сумовитий ландшафт із голих скель і сипучих пісків — адже на Землі не було ні рослин, що дають перегній, ні ґрунту. Але поступово на цій марній пустелі почав поширюватися живий килим зеленої рослинності.

Девонский период, животные и растения которого отличались большим разнообразием по сравнению с прошлыми эпохами, оказался важным для развития кораллов. Вместе с строматопороидеями и мшанками они стали принимать участие в построении рифов. Им помогали разнообразные известковые водоросли, которыми были населены девонские моря.

Девонский период - четвертый период палеозойской эры в геологической истории нашей планеты. Это время бурного развития биологической системы и серьезных катаклизмов. События, произошедшие в те времена, имели чрезвычайное влияние на развитие последующей земной жизни. Это период становления почвы, развития новых форм и видов живых существ, динамичного завоевания ими суши. Основные события девонского периода - в этом обзоре. Девонский период палеозойской эры: характеристика, основные события, животные и растения. Автор Надежда Бойко February 6, 2017. Обсудить. 0. 0. Девонский период - четвертый период палеозойской эры в геологической истории нашей планеты.

Девонський період тривав близько 60 млн. років. Протягом девонського періоду на Землі переважали континентальні умови. На початку цього періоду завершилося каледонське горотворення, а в кінці розпочалося герцинське. У девонський час посилилась вулканічна діяльність. Потужні вулканічні виверження відбувалися в Європі. На Україні вулкани були на Придніпровській низовині та на півдні Донецького кряжа. Вулканогенні продукти поширені на території від Чернігова до Слов'янська. Наземна рослинність у девоні різноманітніша, ніж у силурійському періоді. Численні хвощі та папороті утворювали справжн.

Девон (девонський період, девонська система) - геологічний період, в палеозої. Розпочався близько 416 млн., закінчився 360 млн. років тому. Тривалість девону - 56 млн. років. Цей період багатий биотическими подіями. Життя бурхливо розвивалася і освоювала нові екологічні ніші. Хоча скельні підстави, які визначають початок девонського періоду, досить виразні, точна їх датування неоднозначна. Відповідно до International Commission on Stratigraphy (Ogg, 2004), девон тривав з кінця силуру (416,0 2,8 млн. років тому) до початку карбону (359,2 2,5 млн. років тому). 1. Підрозділ девонської системи. Девонський система підрозділяється на 3 надотдела, 3 відділи і 7 ярусів: Період (система). Підсистема (Надотдел). Епоха (відділ). Століття (ярус).

Девонский период справедливо иногда называют «веком рыб». Морская биота резко изменилась - появились группы относительно, а иногда и не относительно подвижных хищников, что повело к нарушению сложившихся трофических связей. Исключительно важным событием было возникновение среди рыб форм, способным осуществить выход на сушу.

Девонський період (почався 400 млн, а закінчився -- близько 350 млн років тому) має виняткове значення в історії біосфери. Саме тоді наземні екосистеми зайняли значні площі суходолу, а хребетні вийшли на нього. Цей період характеризується великим різноманіттям клімату, частими коливаннями рівня Світового океану, процесами гороутворення тощо. У морях на початку періоду вимерло багато груп безхребетних, серед них більшість трилобітів, а наприкінці - панцирні риби та щиткові. Значну площу зволожених частин суходолу займали ліси з дерев'янистих вищих спорових - плаунів, хвощів, папоротей (рин.

Девонський період і девонська система. девон (від назви графства Девоншір у Великобританії) - четвертий період палеозойської ери та відклади, що утворилися в той час. Настав після силурійського (понад 400 млн. років тому) і тривав до кам'яновугільного періоду (бл. 60 млн. років). Виділили девонську систему англ. геологи А. Седжвік і Р. Мур-чісон 1839. Девонську систему поділяють на три відділи. В СРСР у нижньому відділі виділяють жедінський, зігенський і емський яруси; в середньому - ейфельський і живетський, у верхньому - франський і фаменський яруси (див. статті про окремі віки і яруси).

Девонский период был временем величайших катаклизмов на нашей планете. Европа, Северная Америка и Гренландия столкнулись между собой, образовав огромный северный сверхматерик Лавразию. При этом с океанского дна были вытолкнуты кверху огромные массивы осадочных пород, сформировавшие громадные горные системы на востоке Северной Америки и на западе Европы.

Девонский период — это период времени в геологической шкале, который начался около 419 миллионов лет назад и закончился примерно 360 миллионов лет назад. Этот период времени получил такое название благодаря району, в котором ученые изучали окаменелые пласты этого периода: Девон, Англия. Ученые полагают, что именно в этот период времени жизнь на суше начала активно эволюционировать. В силулурийский период жизнь колонизировала землю, но делала это преимущественно вдоль берегов. Только в этот период произошла первая более «глубокая» колонизация земель живыми организмами.

Девон – период относительного тектонического покоя. Существовали четыре океана, три крупных материка и несколько мелких. Суша значительно раздроблена и почти целиком располагалась в Западном полушарии (рис. 15). На юге Западного полушария разместилась Гондвана, на севере – Еврамерика, Сибирь и мелкие массивы. Континенты сближались, лежавшие между ними океаны (Рея, Уральский и Палеотетис) уменьшались в размерах.