політичні умови реалізації парадигми сталого розвитку

Сутність парадигми сталого розвитку: Задоволення потреб теперішнього покоління не має ставити під загрозу можливості майбутніх поколінь задовольняти власні потреби. Сталий розвиток - це такий розвиток, що задовольняє потреби сьогодення, але не ставить під загрозу спроможність майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби. Він включає два ключових поняття . Конкретні підходи до його реалізації будуть, безумовно, різнитися, але вони повинні мати деякі загальні принципові характеристики і виходити з консенсусу щодо основної концепції сталого розвитку і вписуватися в широку стратегію для його здійснення. З розвитком пов'язане прогресивне перетворення економіки і суспільства.

Стійкий розвиток, сталий розвиток (англ. sustainable development) — загальна концепція стосовно необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі. Як сформулювала визначення сталого розвитку у своїй доповіді Комісія Брундтланд, це «розвиток, який задовольняє потреби нинішнього покоління без шкоди для можливості майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби».

Національна парадигма сталого розвитку україни. Київ – 2012. УДК 330.111 : 330.34.014 ББК У.в6. Н-35. Визначення національної парадигми і стратегії сталого розвитку України відбувається під впливом сучасних світових тенденцій щодо вирішення проблеми не тільки гармонійного розвитку людства, але навіть його виживання. І головним тут стає розуміння того, що підвалини розкриття цієї проблеми перебувають у площині загальних процесів техносферизації людського мислення, а отже, і господарської поведінки. Вихідними умовами сталого розвитку можна визнати забезпечення: · економічного розвитку, що підтримується на основі радикально-модифікованої ринкової системи

Метою статті є комплексне дослідження впливу інституційних змін на економічний розвиток суспільства та визначення ступеня реалізації інституційного статусу держави в умовах глобальної невизначеності. Аналізуючи, систематизуючи й узагальнюючи наукові праці багатьох учених, було розглянуто нові підходи щодо особливостей функціонування і взаємодії інститутів держави та створення інституціональних засад формування ефективної державної політики, адекватної сучасним економічним реаліям і потребам суспільства. У результаті дослідження охарактеризовано умови, які модифікують роль держави, виявлено від.

Фундаментальне значення в реалізації принципів сталого розвитку надається визнання необхідності міжнародного партнерства для вирішення глобальних проблем і взаємної відповідальності за це всіх країн. Для досягнення сталого розвитку людству потрібна зміна ціннісних установок на рівні світового співтовариства, зміна цілей розвитку цивілізації на користь збереження планети для майбутніх поколінь. У якійсь мірі примирити капіталістичну ринкову економіку з парадигмою сталого розвитку можна за допомогою впровадження програм корпоративного сталого розвитку, що визначається як створення компаніями дов.

Новою парадигмою розвитку суспільства розглядається парадигма сталого розвитку, яку доцільно розуміти не лише в контексті зміни стосунків людини і природи задля розширення можливостей економічного зростання, а як скоординовану глобальну стратегію виживання людства, орієнтовану на збереження і відновлення природних спільнот у масштабах, необхідних для повернення до меж господарської місткості біосфери. Сталий розвиток – це процес забезпечення функціонування територіальної системи із заданими параметрами в певних умовах, протягом.

Проблема сталого розвитку - одна з найбільш актуальних у сучасному світі. Розбалансованість у використанні природних ресурсів та їх відтворенні призвела на межі тисячоліть до широкомасштабних деструктивних процесів, які становлять реальну загрозу для існування людства. Отримавши в дар унікальне місце під сонцем, люди сотні і тисячі років нещадно експлуатували цей Божий дар, не усвідомлюючи, що природа може втомитися від постійної напруги.

розвитку. Ключові слова: сталий розвиток, економічне зростання, економічний. розвиток, передумови, концепції. В статье приведены основные предпосылки реализации устойчивого. денному найвпливовіших міжнародних організацій. Про її не лише політичну а й наукову актуальність свідчить та увага, яка. приділяється сталому розвитку у науковому середовищі. Ведуться. Потрібна зміна самої парадигми розвитку, що сформувалася вже в далекому минулому і не відповідає сучасним реаліям, до яких перш за все відноситься глибина та швидкість зміни умов життєдіяльності людини. Інноваційний світ потребує інноваційних підходів до визначення фундаментальних засад його сучасного розвитку.

Реалізація цілей сталого розвитку забезпечується через: • структурну перебудову народного господарства; • гарантування національної безпеки держави, включаючи соціальну, економічну й екологічну безпеку . Концепція сталого розвитку виходить переважно з двох підходів: ресурсного (виявлення гранично допустимого, тобто граничного вилучення з біосфери продукції фотосинтезу) і біологічного (виявлення здібностей біосфери розширено відтворювати продукцію фотосинтезу). Ця концепція відбиває розуміння тісного взаємозв’язку екологічних, економічних і соціальних проблем людства і того факту, що вони можуть бути вирішені тільки комплексно, за умови тісного співробітництва і координації зусиль усіх країн світу.

Парадигма сталого інноваційного розвитку україни. Здійснено теоретико методологічне обгрунтування концептуальних засад досягнення сталого роз витку національної економіки на інноваційних засадах. З урахуванням взаємозв'язку концепції сталого розвитку і моделі інноваційного розвитку обгрунто вано доцільність введення категорії "парадигма сталого інноваційного розвитку" і розкрито її зміст. The theoretical and methodological background on conceptual principles achieving the sustainable development of national economy is carried out under the innovative basis.

Концепція сталого розвитку визнана ООН як основний напрям розвитку людської цивілізації у ХХІ ст., якому немає альтернативи. Нині це чи не єдина загальносприйнята більшістю держав світу форма відповіді людства на виклики глобалізації. У формулюванні ООН сталий розвиток – це розвиток суспільства, що дає змогу задовольняти потреби нинішнього покоління, не завдаючи при цьому шкоди можливостям майбутніх поколінь у задоволенні їхніх потреб. Перехід до.

«Сталий розвиток –це багаторівнево-ієрархічно керований процес коеволюційного розвитку природи і суспільства (за масової і усвідомленої участи населення), мета якого забезпечити здоров’я, продуктивне життя в гармонії з природою нинішньому і майбутньому поколінням на основі охорони і збагачення культурної та природної спадщини.» 2. 1992 р.- Всесвітній саміт ООН по сталому розвитку (Ріо-де-Жанейро). Умови реалізації сталого розвитку: - усвідомлення наявності загрози сталому розвитку; - розроблення фундаментальних основ аналізу сталого розвитку, створення методології та моделей сталого розвитку різного рівня; - розроблення механізму сталого розвитку і механізмів його реалізації.

Нова парадигма розвитку суспільства, що отримала назву «сталий розвиток» (sustainable development), була розроблена за результатами аналізу причин катастрофічної деградації оточуючого природного середовища в масштабах біосфери та пошуку шляхів подолання загроз довкіллю та здоров’ю людини. Дослідження. Національна безпека. "Проекти концепції сталого розвитку України: можливість їх вдосконалення та застосування". Аналітична записка. "Проекти концепції сталого розвитку України: можливість їх вдосконалення та застосування". Аналітична записка. Поділитися: 16.06.2014.

Сталий розвиток - це такий розвиток суспільства, який задовольняє потреби нинішніх поколінь і не ставить під загрозу можливості наступних поколінь задовольняти свої потреби» («Наше спільне майбутнє», звіт Комісії ООН під керівництвом Гро Харлем Брутланд, 1987 р.). Сталий розвиток має бути . забезпечення екологічної безпеки розвитку. широкий розвиток біотехнологій і впровадження маловідходних технологій . Сьогодні, крім питань військово-політичної безпеки, вона займається вирішенням проблем соціального, економічного розвитку, захистом довкілля, проблемами біженців, гуманітарної допомоги тощо. За Статутом, цілями ООН є: підтримка міжнародного миру та безпеки

і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського. Сталий розвиток-нова парадигма розвитку цивілізації. Поняття «парадигма» має богато визначень. За визначенням Ожегова «парадигмою» наз. систему форм змінюваного слова, конструкції. Парадигма в Енциклопедичному словнику (від грец. Світ вже робить перші кроки до шляху сталого розвитку: зараз робляться дії за для точного обліку екологічних витрат (вводиться система національних рахунків у вигляді так званого зеленого валового національного продукту); з*являється нові види топлива (біотопливо); збереження біологічного різноманіття( закозники, заповідні территорії); екологічно безпечне видалення відходів, очитска стічних вод (фільтри, очисні системи) та інше.

Нова парадигма розвитку суспільства, що отримала назву «сталий розвиток» (sustainable development), була розроблена за результатами аналізу причин катастрофічної деградації оточуючого природного середовища в масштабах біосфери та пошуку шляхів подолання загроз довкіллю та здоров’ю людини. Дослідження. Національна безпека. "Проекти концепції сталого розвитку України: можливість їх вдосконалення та застосування". Аналітична записка. "Проекти концепції сталого розвитку України: можливість їх вдосконалення та застосування". Аналітична записка. Поділитися: 16.06.2014.

конкретизував концепцію сталого розвитку та прийняв важливі документи по її реалізації. Фактично відбувся перехід від дослідження сталого розвитку еколого-економічної системи. до концепції сталого розвитку соціо-еколого-економічної системи. У літературі мають місце багато різних визначень сталості та сталого економічного розвитку. Сталий розвиток (sustainable development) – це. розвиток, який задовольняє потреби нинішнього покоління і не ставить під загрозу можливість майбутніх поколінь задовольняти їхні власні потреби (WCED, 1987) [1, с.28]. Аналіз досліджень і публікацій останніх років. На сьогодні одним з актуальних завдань є прийняття концепції сталого розвитку, яка спонукає до зміни парадигми.

Сталий розвиток — це розвиток людства, який відбувається з урахуванням великої кількості факторів, що впливають як на суспільство, так і на природу. Використання сучасних інформаційних технологій та моделювання процесів дозволяє достатньо точно передбачати наслідки прийнятих рішень. Це робить такий розвиток керованим і дозволяє ефективно планувати діяльність людства. Концепція сталого розвитку. Концепція сталого розвитку активно втілюється в життя. Прикладів реалізації її компонентів і основних підходів досить багато. Вона впроваджується в галузях економіки, суспільства, транспорту, управління, енергозбереження, обмеження викидів, переробки відходів тощо (мал.

Основним завданням сталого розвитку проголошується задоволення людських потреб і прагнень. Важливо підкреслити, що сталий розвиток потребує задоволення найбільш важливих для життя потреб усіх людей і надання всім можливості задовольняти свої прагнення до кращого життя в рівній мірі. Концепція сталого розвитку грунтується на п'яти основних принципах. Традиційна парадигма в значній мірі ігнорує проблему масштабу і дистрибутивну проблему як знаходяться "поза сферою" економічної науки. Економічна наука розглядається як обмежена вирішенням технічних питань, що виникають у зв'язку з ефективним розподілом ресурсів.

Новою парадигмою розвитку українського суспільства, яка є узгодженою з більшістю країн світу, розглядається парадигма сталого розвитку, яку доцільно розуміти не лише в контексті зміни стосунків людини і природи задля розширення можливостей економічного зростання, а як скоординовану глобальну стратегію виживання людства, орієнтовану на збереження і відновлення природних спільнот у масштабах, необхідних для повернення до меж господарської місткості біосфери. Основними цілями сталого розвитку є [3]: · економічне зростання - формування соціально-орієнтованої ринкової економіки, забезпечення можливостей, мотивацій та гарантій праці громадян, якості життя, раціонального споживання матеріальних ресурсів