німецька класична філософія як теоретичне джерело марксистської філософії

Німецька класична філософія є значним і вагомим етапом у розвитку світової філософії. Родоначальник німецької класичної філософії – І. Кант. Йоганн Фіхте.Розглядав своє вчення як пряме продовження філософії Канта. Тому його філософія орієнтована не стільки на аналіз проблем пізнання, скільки на проблему свободи, виховання молоді у патріотичному дусі, у дусі високих моральних цінностей. Фрідріх Шеллінг.Розглядає проблему свободи і необхідності. Свобода – усвідомлена діяльність, необхідність – підсвідома діяльність. Теоретичне мислення є виведенням законів із принципів. За Шеллінгом існують два світи: перший – даний без людської участі, другий – перетворена людиною природа.

Німецька класична філософія по праву вважається вершиною філософського розвитку новоєвропейської філософії. Вона охоплює порівняно короткий період – з другої половини XVIII по першу половину XIX ст. І хоча вона не являла собою цілісного напрямку, проте її характеризує певна тематична єдність, загальні ідейно-теоретичні корені, наступність у постановці і вирішенні проблем. Його теоретична діяльність поділяється на два періоди. Перший період закінчується 60-ми роками XVIII ст. У цей час Кант займався переважно природничими проблемами, серед яких найбільш відомою в науці є його гіпотеза про виникнення Сонячної системи з величезної газової туманності.

1. Німецька класична філософія – теоретичне джерело виникнення марксистської філософії. 2. Марксизм і його фальсифікація у радянський період. 3. Вихідні принципи філософії марксизму, основні риси марксистської філософії. Бібліографічний список. Основна література: 4, 5, 13, 16, 17.

Німецька класична філософія. План. 1. Соціальні і теоретичні передумови формування німецької класичної філософії. 2. Загальні риси німецької класичної філософії. 3. Теорія пізнання Канта. 4. Філософія І. Фіхте. Німецька класична філософії є закономірним результатом розвитку соціальної реальності і мислення Нового часу. Це закономірний результат розвитку європейської культури у цілому. Джерелом останнього, вважає І. Кант, є сама структура людських пізнавальних здатностей. Апріорні знання – це знання, що передують досвіду, обумовлюють його і незалежні від нього. Апріорні знання існують у трьох видах пізнання: математиці, теоретичному природознавстві та в метафізиці як теоретичній філософії.

Одним із таких теоретичних джерел була німецька класична філософія, зокрема, діалектика Г. В. Ф. Гегеля й матеріалізм Л А.Фейєрбаха. Маркс і Енгельс творчо переробили філософію Гегеля, відкинувши з неї "абсолютну ідею", похідним для якої ніби то був матеріальний світ і взяли на озброєння лише її "раціональне зерно" - діалектику. На відміну від інших ідеалістів, Гегель розглядав "дух" у безперервному процесі розвитку. Важливу роль у становленні марксистської філософії відіграли й досягнення природознавства, якими була ознаменована перша половина XIX століття. До цього природодослідники лише збирали емпіричний матеріал і описували його.

Філософський вплив німецької класичної філософії на філософську думку XX ст. лише переважною мірою йшов через Маркса, але аж ніяк не винятково через нього. Німецька класична філософія: Г. В. Ф. Гегель Видатний німецький філософ Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770—1831) створив всеохоплюючу універсальну теоретичну систему реальності. Фундаментальним поняттям гегелівської системи є об’єктивно існуючий абсолютний дух. Розділ 6 КЛАСИЧНІ ДЖЕРЕЛА СУЧАСНОЇ ФІЛОСОФІЇ: І. КАНТ, Г. В. Ф. ГЕГЕЛЬ, К. МАРКС. Філософська містика XIV—XVI ст. як джерело класичної німецької ідеалістичної діалектики. Німецьке Просвітництво. Німецька класична філософія: І. Кант, Й. Г. Фіхте, Ф. В. Й. Шеллінг.

Німецька класична філософія представлена багатьма видатними особистостями (Фіхте, Шеллінг, Шопенгауер та інші). Але найбільший вклад в розвиток німецької класичної філософії внесли такі мислителі, як І.Кант, Г.Гегель і П.Фейєрбах. Основні філософські ідеї І.Канта. Імануїл Кант (1724 – 1804) – німецький філософ і вчений, родоначальник німецької класичної філософії. Народився в м. Кенігсберзі (Прусія) в родині ремісника. Його вчення стало одним з теоретичних джерел марксистської філософії. Основні риси німецької класичної філософії. Насамкінець, необхідно визначити основні риси, що притаманні німецькій класичній філософії ХІХ століття.

Основні представники німецької класичної філософії. Німецька класична філософія – це важливий етап історії світової філософської думки, що існував приблизно 100 років. Цей етап пов'язаний з видатними іменами І.Канта, Й.Фіхте, Ф.Шеллінга, Г.Гегеля, Л.Фейєрбаха. Спільне для поглядів цих оригінальних філософів. Подібне розуміння ролі філософії в історії людства. Місія філософії – бути критичною совістю культури . основним ідеалом марксистської філософії був комунізм – суспільно-економічна формація, що ґрунтується на усуспільненні засобів виробництва та загальній рівності у безкласовому суспільстві, де відсутня експлуатація людини людиною

Німецька класична філософія представлена такими оригінальними мислителями, як Іммануїл Кант (1724–1804), Йоган Готліб Фіхте (1762–1814), Фрідріх Вільгельм Шеллінг (1775–1854), Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770–1831), Людвіг Андреас Фейєрбах (1804–1872). У німецькій класичній філософії стався перехід від матеріалістичних ідей докритичного Канта до суб’єктивного та трансцендентального ідеалізму критичного Канта, через суб’єктивний ідеалізм Фіхте до суб’єктивного ідеалізму Шеллінга та об’ективного ідеалізму Гегеля і, нарешті, до матеріалізму Фейєрбаха. Теоретичними джерелами західників були філософія історії Шеллінга, Гегеля, Фейєрбаха, а також філософсько-соціологічні ідеї Петра Чаадаєва.

Теоретичні передумови марксистської філософії. Мабуть, буде правильним сказати, що марксистська філософія сформувалася під впливом попередньої філософської, наукової та суспільно-політичної думки, насамперед західноєвропейської. За найбільший вплив на її становлення надали німецька класична філософія, представлена І. Кантом, І. Фіхте, Ф. Шеллінгом, Г. Гегелем, Л. Фейєрбахом, англійська політична економія А. Сміта і Д. Ріккардо, а також французький утопічний соціалізм Ш. Фур'є і Сен-Сімона. Безпосередньо цьому присвячена робота Ф. Енгельса "Людвіг Фейєрбах і кінець класичної німецької філософії".

Філософія - Німецька класична філософія. Основні філософські ідеї І.Канта. Філософська система і діалектика Гегеля. Матеріалізм і гуманізм філософії Л. Фейєрбаха. Основні риси німецької класичної філософії). 2.1. Німецька класична філософія. (Основні філософські ідеї І.Канта. Філософська система і діалектика Гегеля. Матеріалізм і гуманізм філософії Л. Фейєрбаха. Такі головні ідеї, основні положення і принципи філософії Людвіга Фейєрбаха, вчення якого стало одним з теоретичних джерел марксистської філософії. Основні риси німецької класичної філософії. Насамкінець, необхідно визначити основні риси, що притаманні німецькій класичній філософії ХІХ століття. Такими її рисами є

Німецька класична філософія стаю закономірним результатом розвитку всієї попередньої європейської філософії. Органічно увібравши в себе відмінну проблематику та найважливіші досягнення попередніх філософів, вона надала їм нового звучання, нової інтерпретації та оригінального вирішення. Німецька класична філософія збагатила європейську культуру цілою низкою ідейних надбань, без яких неможливо уявити собі сучасну інтелектуальну ситуацію в суспільстві. Ключові терміни і поняття. Апріорний та апостеріорний.

Теоретичним джерелом формування філософії марксизму була німецька класична філософія. Саме від неї марксистська філософія успадкувала раціоналізм як спосіб пояснення і збагнення дійсності. Маркс і Енгельс критично . Основні ідеї. Особливе місце у філософії марксизму займає проблема людини. На відміну від попередніх матеріалістичних поглядів на людину як активну, свідому, але природну істоту, Маркс наголошує на соціальній сутності людини. Стверджуючи двоїсту природу людини, біологічну і соціальну, марксизм зводить його сутність до сукупності суспільних відносин. При цьому родовим для людини, що складає основу її буття і відрізняє її від тварин, є трудова діяльність.

Як вже було сказано раніше, теоретичним джерелом філософії марксизму є німецька класична філософія, зокрема, філософі Гегеля і Фейєрбаха. Піддавши глибокій критиці своїх попередників за недоліки, які на думку засновників марксизму, були притаманні їх філософським концепціям, вони в повній мірі використали із них те, що підходило для їх власної філософії. Нечемно критикуючи Гегеля за його ідеалізм, Маркс і Енгельс запозичили його вчення про діалектику як теорію розвитку і філософський метод. Характерним для марксистської філософії є постановка і чітке формулювання так званого основного питання філософії.

Засновником німецької класичної філософії є Іммануїл Кант. Іммануїл Кант 1724 - 1804 рр. Основні праці: «Критика чистого розуму», «Критика практичного розуму», «Критика здатності судження». «Не Я» виступає як об’єкт, який обмежує свободу «Я». Теоретична філософія, усвідомивши місце «Я» і «не-Я», протиставляє їх одне одному в межах абсолютного. «Я», неначе результат обмеження, розділу абсолютного. Значний внесок у розвиток світової філософської думки зробила марксистська філософія. Вона сформувалась на багатому ґрунті попередніх філософських систем, виникла як складова більш широкого вчення – марксизму. Його творці - Карл Маркс і Фрідріх Енгельс.

Німецька класична філософія є високо професійною, надзвичайно абстрактною та узагальненою системою філософського освоєння дійсності. По-третє, німецька класична філософія розробила цілісну діалектичну концепцію розвитку. По-четверте, німецька кла-сика виробила певні загальні принципи підходу до проблеми історич-ного розвитку, запропонувавши досліджувати його науково-теоретич-ними засобами і виділивши деякі його загальні закономірності. По-п'яте, розглядаючи проблеми людини, німецька класична філософія концентрує увагу навколо принципу свободи та інших гуманістичних цінностей.